Мандрівний Docudays UA.

 

23 листопада у Палаці культури і розпочався Мандрівний Docudays UA. Показ фільмів «Медик іде останньою» Світлани Шимко і «Скрізь Майдан» Катерини Горностай був приурочений до другої річниці Революції гідності.

 

Як зазначила під час прес-брифінгу регіональна координаторка фестивалю Богдана Стельмах, фільми на цю тематику будуть актуальними для українців завжди: і зараз, доки триває війна на сході країни, і пізніше, коли ми відстоїмо свою незалежність, події Майдану і війни стануть історією. Бо саме вони визначають точку неповернення і є справжнім зародженням усвідомлення нами своєї національної ідентичності.

 

Після перегляду фільмів відбулася зустріч із волонтерами Майдану й АТО. Своїми спогадами про події дворічної давності та на Сході, а також роздумами від побаченого у фільмах поділилися боєць 51 ОМБР, санінструктор протитанкового дивізіону Тарас Симчук та заступник начальника Оперативно-бойової прикордонної комендатури "Луцьк-1", лікар Олександр Клец. Бард Микола Більшевич, який своїми піснями підбадьорював Майдан, а з часу АТО - і бійців на сході, виконав кілька авторських пісень.

 

 

В обговоренні ситуації в Україні не оминули й теми пропаганди й нашої відповідальності за кожен свій вибір і крок. Як зазначив експерт-політолог Юрій Кресак, такі документальні фільми надзвичайно важливі, бо людська пам’ять надто коротка, ми дуже швидко здатні забувати, заради чого виходили на Майдан. «Бійці відстоюють нашу незалежність на кордоні з Росією, а ми з вами мусимо виборювати її тут, у тилу, бо війна – не тільки на Сході, ведеться дуже потужна війна інформаційна. Тому дуже важливо не сприймати і не поширювати фейкової інформації, аналізувати, включати критичне мислення, і це буде наша величезна допомога в наближенні справжньої незалежності», - сказав він.

 

Після завершення зустрічі глядачі ще залишалися й ділилися власними думками. Ось деякі з них:

 

«Дуже дякую за документальні фільми «Медик іде останньою» і «Скрізь Майдан». Такі фільми треба показувати частіше, щоб люди не забували Небесну сотню і тих хлопців, які гинуть на Сході України. Ще раз Дякую!» - пенсіонерка.

 

«Дуже близькі для мене теми. Коли дивилась про Майдан, не могла стримати сліз. Особливо, коли в кадрі звучала «Плине кача». Цю пісню любив мій брат, який загинув в АТО. Дякую за такі фільми! Сподіваюся, що вони розбудять душі байдужих. Слава Україні!» - волонтер.

 

«Мене запросила на цей захід приятелька-родичка. Оскільки часу у пенсіонера багато, то я із задоволенням пішла побути між людьми. Але після перегляду я зрозуміла: Бог привів мене туди, де я повинна бути. Слава правильним людям!» - Ольга.

 

«Документальна правда - це факт історії. І тому вона так важлива. А ще - це ліки від безпам'ятства». - Світлана.

 

Джерело: volynpressclub.org.ua

http://traveling.docudays.org.ua/2015/news/docu-info/luck-richnycya/