«НАША ДУХОВНА БРОНЯ»: ЯК У ЛУЦЬКУ ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

 

Щороку третього тижня травня українці вшановують свій національний оберіг – вишиванку. 2022 року, що приніс неймовірні випробування для нашого народу, це свято припало на 19 травня.

«Серце захищене від російських куль, а страху нема, адже вишиванка – наша духовна броня». Ці слова стали лейтмотивом патріотичної акції, яка відбулася на Театральному майдані. Свято зібрало не лише колективи та працівників Палацу культури міста Луцька, які виступили співорганізаторами заходу, але й багато небайдужих містян.

Оберіг українського народу має давню історію. Усі присутні на акції переконалися у цьому під час театралізованого показу етноколекції старовинних вишиванок з особистої збірки Олени Козачук. Саме з цього й розпочалося свято.

Щемлива мить – дев’ятирічна Лора з Харкова читає вірш про Україну. Співуча українська мова – легко й невимушено лунає над Театральним майданом. Дівчинка хвилюється, але відчувається, що слова не завчені, а щирі.

Продемонстрували свої таланти і діти вимушених переселенців, які відвідують арттерапевтичний центр Палацу культури. На майстер-класах спеціально до цього дня вони виготовляли витинані вишиванки та розфарбовували їх.

 

Не обійшлося і без яскравих хореографічних номерів. За це щира подяка зразковому ансамблю танцю «Волиняночка» Палацу культури (керівник – заслужений працівник культури України Олена Козачук) та народному аматорському ансамблю танцю «Волинянка» (керівник – заслужений працівник культури Олег Козачук).

 



Враженнями від свята поділилася заступниця луцького міського голови Ірина Чебелюк.

«Вишиванка – дуже щемливе й особисте для мене. Вона була, є і буде. Це – символ, оберіг, джерело бадьорості, сили, українського духу. Власне, цей символ ми і намагаємося плекати й розвивати, аби він залишався і традиційним, і сучасним. Внутрішньо переміщені люди часом кажуть, що ми не можемо їх зрозуміти. А чому так трапилося, що схід зазнав жахливих змін і впливів? Я часто думаю, а якби ми усі розмовляли українською? Якби наші колективи їхали туди і показували такі номери? Якби ми «зшивали» нашу Україну одразу після здобуття Незалежності? Зокрема й такими символами, як вишиванка. Усе могло б бути інакше! Нині ж ми платимо високу ціну за нашу Незалежність. Але боремося і будемо боротися», – не стримує емоцій Ірина Іванівна.

Читати ще: Вишиванка для Патрона: лучани зробили подарунок відомому песику-піротехніку. Фото

Завершенням патріотичної акції стали слова подяки нашим захисникам. Тим, хто змінив вишиванку на камуфляж, а святкові дійства – на передову. Саме завдяки цим Героям – спадкоємцям козаків – вишивана сорочка залишається символом нашої свободи та незламності. Символом, який, пройшовши через століття боротьби з окупантами, житиме вічно!

Олександр ДУРМАНЕНКО

                                                                                                                                                                                                                                                                                                     Джерело