Зокрема, часто займали призові місця та перемагали. За свій високий та професійний рівень майстерності хореографії «Волиняночка» є членом міжнародної організації CIOFF. Колектив побував мало не у всіх країнах Європи та не й тільки.
У чому секрет успіху та про плани на майбутнє «Волиняночки» розкаже Олена Козачук – художній керівник та постановник колективу.
- Вже багато років завдяки «Волиняночці» Європа знає, що Українські народні танці – це гарно та професійно. У чому секрет успіху? Адже всім відомо, що натренувати дітей так професійно та синхронно рухатись справа не з легких.
- Головне, щоб батьки слідкували, щоб діти не пропускали репетицій, адже дуже важливе систематичне відвідування зайнять, аби не лінувались та слухали викладача.
Яким чином можливо потрапити до колективу? Існує якийсь відбір?
- Останнім часом дуже багато бажаючих навчатися в нашій студії, у нашому колективі. Намагаємось робити відбір, тільки я досі не навчилась казати ні. Мені їх всіх шкода, тому беремо майже всіх. Зазвичай, за місяць-другий деякі відсіюються, так як чи не виходить танцювати, чи розуміють, що це не їхнє. Відбір простий, аби не було сколіозу чи ще якихось викривлень у дитини та присутнє сценічне обличчя.
- Подорожувати гастролюючи – це мабуть мрія кожного. Де побувала «Волиняночка» цього року? Які майбутні поїздки плануються?
- Цьогоріч було дуже багато поїздок: були двічі у Польщі, в Чехії один раз, у Німеччині, збираємось в лютому на два тижні у Францію з концертною програмою, середня група повинна їхати, 10 номерів. Цей проект організовує українсько-французька асоціація «Барвінок», керує нею Володимир Дольчук, який проживає зараз у Києві.
Для участі у цій програмі береться два колективи з України, обов’язково з різних регіонів. Зараз поїдемо ми та колектив з Дніпра, тобто Схід та Захід. Також приймати участь будуть французи, які займаються українськими танцями.
Наші діти будуть жити у французьких сім’ях, також окрім концертів діти матимуть можливості побачити Париж, відвідати Лувр, Діснейленд та багато інших цікавих екскурсій. Намагаємось, щоб діти не тільки поїхали виступити, а і щоб вони побачили ще щось, адже не може існувати мистецтво хореографії окремо, без живопису чи музики.
- Який конкурс чи фестиваль за межами України вам найбільше всього запам’ятався?
- Найбільше запам’яталось в 17 році конкурс в Польщі в Зеленій Горі. Взагалі це був дуже цікавий фольклорний конкурс, називався він «Обличчя традицій». Для участі у конкурсі потрібно було показати суцільну 45-ти хвилинну фольклорну програму.
Наша тема була «Дитячі ігри та забави західного Полісся». Саме для цього конкурсу ми спеціально почали співати, найняли людину, яка займається саме автентичним фольклорним співом з нашими дівчатами. На моє здивування ми виграли цей конкурс.
До того ж ще отримали 1500 євро, які потім використали на наступну поїздку. Було дуже поважне журі, фольклористи з Польщі. Вони вже дуже давно займаються фольклором, є видатними фахівцями у цій справі та дали нам дуже слушні поради. Взагалі похвалили за те, що ми дуже вдало поєднали автентичний спів та сценічну форму танцю. І тому я вважаю, що цей конкурс найбільше запам’ятався.
Хоча були і інші, наприклад, у Румунії на «Золотій Рибці» перше місце виграли, теж схожої програми був конкурс, але не 45-ти хвилинна програма, а 30-ти. Ми намагаємось відповідати всім конкурсам.
- А як щодо українських конкурсів, чи приймали ви участь у конкурсі імені П. Вірського цього року?
- Так, цього року ми приймали участь у конкурсі імені П. Вірського та зайняли 3-тє місце. Я дуже рада, що ми його виграли, адже воно дійсно чесне, діти старалися. До того ж «Волинянка», наша старша сестра, зайняли 2-ге місце у своїй номінації. За гран-прі ми не їхали, адже тверезо оцінюємо свої можливості. Саме для цього конкурсу нас задовольняє 3-тє місце серед 130 колективів зі всієї України.
- Відомо, що «Волиняночка» співпрацює із Тетяною Ціхоцькою вже багато років. Розкажіть трішки про співпрацю із Тетяною.
- У концертах Тетяни Ціхоцької приймаємо участь постійно, і у «Коляді», і у «Волинському Великодні». Та на усі пропозиції від Тетяни відгукуємось, адже з нею приємно працювати, в неї завжди цікаві ідеї, людина яка дійсно робить шоу зі власними музичними обробками. Цього року теж плануємо приймати участь у її концертах.
- Поділіться, чи готуються якісь нові танці, костюми у колективу?
Так, є два нових танці: «Іди дощику» та «Коники» для діток. Також сумісно з «Волинянкою» створюємо свою програму на Різдво та Великдень з автентичним співом, веснянки, гаївки. Останнім часом нас підтримує держава, пошили нове взуття, 48 пар чоловічого та 34 жіночого. Плануємо оновлення костюмів деяких, але щоб пошити 1 гопаковий костюм, це вартуватиме 3000 грн., а це лише на 1 дитину. Ми так і продовжуємо самі вишивати костюми та робити власноруч головні убори.
А що ж скажуть юні танцюристи, чи подобається учасникам ансамблю танцювати у «Волиняночці»?
Танцівниця Іра, 12 років: «Я з 5-ти років ходжу на танці і мені це дуже подобається. Тут я розвиваюсь, спілкуюсь з однолітками. Щоразу коли прихожу на репетицію я не жалкую, адже в майбутньому це може мені знадобитись, я матиму змогу допомогти людям, навіть чомусь навчити»
Танцівниця Катя, 11 років: «Займаюсь танцями з 4-ох років, мені дуже подобається займатись танцями адже так я пізнаю себе. В майбутньому я можу відкрити свою хореографічну студію та навчати танцювати. Також, мені подобається, що завдяки танцям ми пізнаємо нашу культуру»
Танцівниця Віка, 12 років: «Я ходжу на танці з 8-ми років, не так як інші в групі. Я не відвідувала молодшу групу. Мені дуже подобаються танці, це моє хобі. Це дуже класно, танцювати, подорожувати, спілкуватися, знайти тут своїх друзів. Взагалі я мрію своє життя пов’язати з танцями. Також, обожнюю це відчуття коли ти ввечері не вчиш уроки, не сидиш просто вдома, а у тебе є репетиція, ти туди йдеш, спілкуєшся з людьми та насолоджуєшся життям!»
Усе це дуже цікаво та захопливо, приємно розуміти, що на нашій Волині існує такий колектив, що підтримує любов до народного танцю у дітей, та не біжить шалено за хіп-хопом або «тверком», чи іншими «модними» танцювальними напрямами.Розвиток народного танцю та фольклорного мистецтва є дуже важливим. Адже завжди потрібно цінувати традиції рідного краю, пишатись своєю країною та з гордістю представляти її за кордоном.
Текст - Катерина ВОЗНЯК