День Хрещення Київської Русі

Хрещення Русі - єдність українців!

28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира – відзначаємо День Хрещення Київської Русі — України. Державне свято встановлене в Україні згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка. Це свято відзначаємо у день Святого Володимира — одного із засновників і покровителів нашої державності. Для нас цей день фіксує і означає кілька принципових понять. Це — спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації і держави. Це — неподільність Українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави і віри. Це — соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці — Києва. Це — велика присутність Києва у світовій історії і його цивілізаційний вплив на сусідні землі і народи. Це — єдність нашого державного і духовного начала.

Князь Володимир хотів зміцнити територіальну цілісність своєї держави, тому вирішив запровадити єдину релігію. 988 року він ухвалив рішення визнати християнство державною релігією. Саме тоді відбулося велике хрещення киян на березі правого рукава Дніпра – Почайни. Дещо раніше того ж року Володимир Великий був охрещений у місті Херсонес під іменем Василій (з грецької – цар).

Перед хрещенням Русі відбулася війна з Херсонесом (Корсунем), звідки Володимир привіз священиків і святині, в тому числі шановані мощі святого Климента. Заволодіти містом йому допомогло зрадництво попа Анастаса, який вказав Володимирові на водовід, що забезпечував місто. Князь винагородив зрадника: Анастас став настоятелем київської Десятинної церкви, ікони та начиння в якій були завойовані в Корсуні.

Ідею християнства на території Київської Русі першої озвучила княгиня Ольга. Вона прийняла хрещення в Константинополі, в 955 році. Княгиня також привезла грецьких священиків на Русь. Але релігія в той момент не прижилася, проте її хрещення зміцнило міжнародне становище Київської Русі. Адже сам візантійський імператор Костянтин став її хрещеним батьком. У хрещенні вона була названа Оленою.

У Київській Русі не знали горілки і не гнали спирту. Ключовими хмільними напоями були квас, мед і вино. Перший часто був зовсім безалкогольний або ж зі слабким градусом, його виготовляли з житнього хліба, отримуючи схожий на пиво напій. Про нього згадує ще в п’ятому столітті візантійський мандрівник нарівні з медом. Останній був найбільш поширеним — після хрещення Русі він почав виготовлятися і в монастирях. Мед варили з різних сортів на будь-який смак: сухий, солодкий, з перцем. Варений мед як напій був нижчої якості в порівнянні зі ставленим. Останній витримували по 10−15 років і більше — його отримували завдяки природному бродінню бджолиного меду з соком лісових ягід.

Князь Володимир завжди був жорстоким, за вірою – язичником, і любив гучні бенкети, втім, після прийняття християнства, дуже змінився. З жорстокого князя він перетворився в благодійника і навіть скасував смертну кару, боячись гріха. Але не варто забувати, що саме хрещення Київської Русі було насильницьким.

Існує безліч недостовірних міфів про те, яким було життя народу до впровадження християнства. Один з таких міфів — відсутність писемності. Вчені наводять безліч доказів на користь наявності писемності в Київській Русі задовго до Кирила і Мефодія. На їхню думку, місцеві жителі писали «рисками» і «резами» — локальним варіантом рун — за допомогою яких «читали і ворожили». Про писемність давніх слов’ян пишуть також арабські і німецькі джерела. Хронікери повідомляли про пророцтва на каменях, підписи до пам’ятників і про дипломатичну пошту на «руських письменах».

Єдиний збережений храм Києва, який історики датують часом князювання рівноапостольного Володимира, – Софійський собор. Згідно із дослідженнями його фресок, початок будівництва припадає на 1011 рік, ще за життя святого князя Володимира, а завершив спорудження святині його син — благовірний князь Ярослав Мудрий. Софія Київська стала історичним центром Київської Митрополії, звідки світло християнства поширювалося на територію усієї Руської держави.

Росія використовує недостовірні дані і пов'язує хрещення з Москвою, хоча святкувати цей день почали лише у 2010 році. З історичних джерел та літописів відомо, що коли 988 року в Києві відбувалося хрещення, то на території сучасної Москви ще не було навіть міста.

У час хрещення в державній скарбниці Києва майже не залишилося монет, тому почали виготовляти перші гривні, відлиті з тих, які вже вийшли з обігу. На гривнях був зображений Володимир з надписом "Володимир на престолі". Саме Володимир запровадив на території Київської Русі срібні та золоті монети із своїм гербом — українським тризубом.