Юний декламатор – Миколка Варцаб’юк

 

Лучанин Миколка Варцаб’юк вивчає вірші з 9-місячного віку. Зараз 4-річний декламатор знає напам’ять декілька поем і чимало коротких віршів. Скільки, навіть рідні  підрахувати не беруться, каже мама Юлія Варцаб’юк.

Миколка Варцабюк, декламатор: «В мене просто дуже багато пам’яті в голові, дуже багато. Коли я сплю, то воно все мені запам’ятовується кожен день.»

 Миколка Варцаб’юк займається у театральній студії “Бешкетники” Палацу культури міста Луцька. Тут він – наймолодший артист.

Вадим Хаїнський, керівник театрального гуртка: «До нас ходять діти з п’яти років  і до 12. Миколка в нас найменший, йому ще немає 5, але мама казала, що він у нас дуже розвинений хлопчик вчить вірші, розказує. Перший віршик його пам’ятаю – ну артист, справжній артист. Особливо  помітив, що він коли виходить на сцену, включається, як може, аж ногою тупає, щоб все  видати що ми напрацювали.  Я дуже  тішуся, що є такі діти.»

Керівник театрального гуртка Вадим Хаїнський розповідає: Миколка постійно бере участь в концертах і виставах, і вивчити поему на декілька десятків рядків для малого – не проблема. Шестирічні учасниці гуртка Софійка і Тамара кажуть, що Миколка знає набагато більше віршів, ніж вони.

Тамара Ковальчук і Софійка Кудлай, учасниці театральної студії “Бешкетники”: « Він  слухняний, не вредний і не хапає за косички. – А що робить? – Займається, грається, показує купольні театри, розказує віршики, про Україну, про зайчика, про вовчика.»

Мама юного декламатора, Юлія Варцаб’юк, каже, що талант у сина розвивала, займаючись з ним з кількамісячного віку. І ще до 2х років він знав усі вірші з Абетки на кожну букву.

Юлія Варцабюк, мама: «Перше так пам’ятаю йому місяців 9 було, він любив слухати і легко було його забавити, коли читаєш книжечки. Він рано у нас говорити почав, в 1,4 вже Падав сніг на поріг по словам повторював. Перший наш публічний виступ був, коли йому було 2,7. Це в недільній школі в церкві він виступав. За цей рік Миколка мав 8 публічних виступів, брав участь в конкурсі ІІ міський конкурс читців, отримав подяку, просто він ішов поза конкурсом, бо дітки могли з 5 років брати участь йому було тільки чотири.»

Валентина Марчук, бабуся: «Дуже рано він  почав в нас розказувати і ми помітили, що він гарну пам’ять має. Практично йому не треба було багато повторювати, раз два і він починає за тобою повторювати.»