Вадим Хаїнський: Дитячий театр – це альтернатива комп’ютерам та планшетам

Вадим Хаїнський: Дитячий театр - це альтернатива комп'ютерам та планшетам

Актор Волинського академічного обласного театру ляльок Вадим Хаїнський розповів Інформаційному агентству ВолиньPost про дитячу театральну студію «Бешкетники» Палацу культури міста Луцька.

Хоча студії ще немає і року, маленькі актори беруть участь у міських святах і конкурсах, освоюють сцену та набираються досвіду.

Головна мета студії, стверджує Вадим Хаїнський, навчити дитину не соромитися, відкрито проявляти свої емоції та концентруватися на важливому.

- Як виникла ідея створити студію? 

– По перше, я вже впродовж чотирьох років працюю в Палаці методистом. (Палац культури міста Луцька – авт.) . У мої обов’язки входить аналізувати та планувати роботу. Вже давно задумався над тим чому в нашому закладі до тепер не створили театральну студію. Драматичний театр поряд, і це було б чудово зробити, але, мабуть, ніхто не проявляв ініціативу.

У нас в основному масштабні танцювальні студії та колективи «Волинянка», «Волиняночка», «Юність». Коли я вже сам став актором театру ляльок, то подумав хто як не я мусить прикласти до цього руку. Тому згодом я оголосив набір дітей.

З’явилося чимало охочих. У той же час оголосила набір студія «ДогориДриґом» при театрі «Гармидер». Я не вважаю їх своїми конкурентами, «Гармидер» однозначно дозрів до цього, і я намагаюсь брати з них приклад.

Наша студія скромна, не має особливих заслуг, ще себе як слід не зарекомендувала, але я впевнений мої діти особливі і це мене надихає, перетворює час проведений з ним у віддушину, наповнює життя змістом. – Чому вирішили займатися не з дорослими, а саме з дітьми?

– Діти вони наче пластилін, з них хоч і важко але таки дуже потрібно створювати особистостей. Та і я люблю дітей, мені з ними легко. Хоч і не завжди, але частіше таки вдається налагодити контакт із ними, такий потрібний і корисний для нашої спільної праці. Також маю досвід роботи аніматором та і знову ж таки я працюю у театрі ляльок, театрі здебільшого для дітей. Мабуть це моя доля.

Хоча на афіші вік не вказував, думав сформувати групи вже по тому який буде попит. Спочатку були і підлітки, і дуже багато маленьких діток. Оскільки більше все-таки було малечі, вирішив займатися з ними. Тішуся з того, що ті, хто прийшов найпершим, як тільки я оголосив набір, то вони досі ходять. Вони справді хотіли і хочуть цим займатися і тому показують результат.

23112954_1969349319979890_1692926188_o

- То з дітками якого віку все-таки займаєтеся? 

– Це дітки від шести до восьми років, «першачки» так би мовити.

- Окрім віку, які ще є умови вступу до студії? 

– Жодних умов немає. Просто приходьте, пробуйте, головне бажання. Заняття в нас лише раз в тиждень, щосуботи. Нехай дитина спробує і відчує чи хоче займатися. Діти зараз доволі замкнуті, скуті, закомплексовані. Намагаюся з цим боротися, відкрити дітей, достукатись до їх маленьких сердець через театр. Коли у дітей горять очі і вони з нетерпінням чекали наступного заняття – ось це справжня цінність.

- Скільки часу існує студія? Що вдалося за цей час реалізувати? 

– Студії ще немає і року. Офіційно ми існуємо з лютого, але розпочав працювати з дітьми ще в грудні. Які результати? Поки немає особливо чим похвалитися. Ми займалися і з часом назбиралися певні номери: цікаві спостереження, етюди, вірші. І ми вирішили влаштувати показ для батьків “Юні театрали”, на якому презентували студію та її учасників, діти переступали через хвилювання і спробували перевтілитися і щось донести присутнім.

Підготували також інсценівку «Муха-цокотуха», аби діти зрозуміли, що таке вистава, що таке акторська гра, спілкування, імпровізація. Також діти беруть участь у концертах як декламатори. Читали поезію Людмили Лежанської в юнацькій бібліотеці.

Єва Радченко пробувала себе у ролі ведучої, ми разом із нею провели концерт фортепіанної музики. Я помітив, що виступи перед глядачами формують в дітей впевненість у собі, надають сценічного досвіду.

Вадим Хаїнський

Вадим Хаїнський

- Чого вас вчить робота з дітьми?

– Не приховую звісно, що така робота з дітьми це доволі відповідально і складно, але цей досвід безцінний для мене і сподіваюсь для дітей також. Разом із своїми учнями я навчаюсь чомусь новому.

Ретельно готуюся до занять, аналізую свою роботу, що зробив не так, чого не вистачає, що допрацювати, на що звернути увагу. Поки що це й для мене велика школа, я набуваю знань та вміння, багато шукаю щось нове, адаптую під себе, знаходжу підхід до дітей. Найголовніше з того, що знаю і розумію хочу донести до дітей, навчити їх.

- Крім акторів, ведучих ким у студії діти мають нагоду себе спробувати? 

– Діти фантазують, щось придумують, тягнуться до того, щоб мислити, придумувати собі якісь етюди. Пробуємо робити пародії, діти підбирають собі образ. Студія спрямована на загальний розвиток, але хотілося б, щоб діти спробували себе в різних ролях, адже театр дає для цього можливість. Маю надію що діти відчують себе хто художником, хто музикантом, режисером…

- Як проходить заняття? 

– У театральній студії малеча навчається слухати, висловлювати свою думку, працювати в колективі, знайомиться з прекрасним світом мистецтва та опановує навики притаманні справжнім акторам. Спочатку ми робимо розминку, для того, щоб підготувати своє тіло до роботи. Важливо бути тут і зараз, багато хто ловить «гав». Діти потребують спілкування, хочуть просто поговорити, щось розповісти, тому намагаємося спілкуватися. Самі заняття відбуваються у вигляді захоплюючих тренінгів, різного роду театральних експериментів, які сприяють розкутості, дослідженню себе, своїх можливостей.

Прагну щоб навчання проходило змістовно й цікаво, тому підбираю різні розвиваючі ігри, адже гра для дитини – це спосіб існування, спосіб пізнання і освоєння навколишнього світу, а театральна гра – це крок до мистецтва, початок художньої діяльності, розвиток творчих здібностей дитини. Я знайомлю дітей з театром, розповідаю про наші театри. Думаю, коли вони підростуть все ж будуть цікавитися та ходити до театру.

Звертаю увагу на мовленнєвий розвиток дитиній. Театральна діяльність вдосконалює артикуляційний апарат, розширює словниковий запас. Дитина засвоює багатство рідної мови, її виражальні засоби. Дитина намагається говорити чітко, щоб його всі зрозуміли, таким чином поліпшується звукова культура мовлення.

Вадим Хаїнський

Вадим Хаїнський

- Батьки часто сумніваються чи віддавати дітей у театральні студії. Які Ваші поради щодо цього? Кому варто відвідувати такі заняття?

– Я раджу віддавати усіх, бажано якомога раніше. Батьки прагнуть, якомога раніше навчити свою дитину читати, писати, але замість того, щоб прочитати книгу, включають мультфільми, замість спільних розвиваючих ігор купують планшети. Як правило, такі діти не вміють зайняти себе у вільний час і на навколишній світ дивляться без подиву і особливого інтересу, як споживачі, а не як творці.

Батьки забувають, що перш за все потрібно навчити свою дитину захоплюватися і дивуватися, обурюватися і співпереживати. Найкоротший шлях емоційного розкріпачення, зняття скутості через театральні ігри…

Такі заняття готують дітей до життя. Спілкування завжди потрібне будь – де. Театральна студія вчить спілкуватися, розмовляти, виходити на публіку. Зараз для учнів стрес вийти до дошки. Потрібно бути готовим до цього. Це терапевтична дія театру.

У наш час зростає роль театру, який повинен бути не тільки засобом розваги, естетичної насолоди, відпочинку, але і могутнім способом формування і самоформування людини.

- Є сковані діти, але є й надто рухливі. Як театральна студія допомагає їм? 

– Театр на це й спрямований. Він не лише може навчити діяти, не соромитися. Він вчить концентруватися, володіти своїми емоціями.

Дитина не лише опановує основи акторської майстерності, вона ще й бореться з власними страхами та переступає через бар’єр невпевненості, комплексів.

Малеча робить крок на зустріч самому собі, усвідомлює свою індивідуальність. Діти гармонійно розвиваються, вчаться хорошому тону, знаходять вишуканий смак і любов до творчості.

Вадим Хаїнський

Вадим Хаїнський

- А як зацікавлюєте, адже зараз зацікавити дитину дуже складно? 

– Намагаюся взаємодіяти, йти на діалог, шукати співпрацю.

Хочеться відійти від звичних для дитини комп’ютера і планшета. Беру ляльку, пропоную придумати щось. У дітей вдома зазвичай купа іграшок. За допомогою них можна придумати багато всього і захопливо проводити час. Показую дітям тіньовий театр. Є різні види театрів. Це теж дуже цікаво. Багато хто сьогодні хоче не просто читати поезію, а грати, проживати її на сцені. Робимо вироби з паперу, а потім перетворюємо їх на реквізит і бавимося.

- Які плани щодо студії? 

– Після літніх канікул, якщо бути відвертим, хотів полишити студію, як би безвідповідально це не звучало. Причина тому в основному нестача часу. Але вирішив таки, що діти важливіші, студія потрібна їм і мені, бажання дітей займатися понад усе.

Звісно у майбутньому, коли доростемо хочемо створити театр, робити постановки. Постійно є заходи до різних свят, але декламаторських та театральних номерів не вистачає. Хотілося б змінити цю ситуацію, адже це надзвичайно цікаво.

23022202_1969349683313187_1584151313_n

ТЕКСТ – Олена ЛАУЩЕНКО

http://www.volynpost.com/articles/1326-vadym-hainskyj-dytiachyj-teatr-ce-alternatyva-kompyuteram-ta-planshetam